Посивіла від давності пам’ять про далекі, але не забуті роки школи № 5 м.Кам’янця - Подільського.
Хронологічний екскурс в історію школи починається з 1901 року.
За офіційними даними Подільська губернія на початку ХХ століття займала за кількістю населення друге місце в Росії, але мала лише три навчальних заклади з програмою середніх жіночих гімназій - Кам’янець - Подільську Маріїнську гімназію (з 1867 р.). Немирівську прогімназію (з1869 р.) та Вінницьку міністерську гімназію (з 1900 р.). В них навчалося трохи більше 800 учениць. Наявних навчальних закладів не вистачало на всіх дівчат, які бажали отримати середню освіту.
В 1900 році серед громадськості Кам’янця – Подільського поширилася думка про необхідність відкриття приватного жіночого навчального закладу гімназичного типу, і вже через рік такий заклад розпочав роботу. Він став родоначальником сьогоднішньої спеціалізованої ЗОШ № 5 з поглибленим вивченням інформатики.
Засновником училища стала випускниця історико – філологічного відділення вищих жіночих курсів у Києві Стефанида Афанасіївна СЛАВУТИНСЬКА. Заклад розташувався у найманому приміщенні на розі тодішніх вулиць Петербурзької і Кишинівської ( нинішні Лесі Українки і Гагенмейстера).
Перший випуск гімназії Славутинської (1906-1907 рр.)
Статус закладу Славутинської зазнав змін: з 1901 року він існував як приватно жіноче ІІ розряду, з 1902 року - таке ж училище ІІІ розряду, з 1903 року – прогімназія а з 1905 –го – гімназія. Кількість учениць зросла з 32 в 1901 р. До 271 в кінці 1909 – 1910 років.
Термін навчання у гімназії Стефаниди Славутської був семирічним ( з підготовчим класом), а в 1910 році тут вперше серед жіночих гімназій краю відкрито восьмий клас – педагогічний. Він давав право випускницям працювати вчителями початкових шкіл.
Предмети викладання ділилися на обов’язкові і необов’язкові. До перших відносилися: Закон Божий, російська мова і словесність, арифметика, основи геометрії, алгебра, загальна і російська географія, історія, основні поняття з природознавства і фізики, чистописання, рукоділля, відомості з домашнього господарства і гігієни. До других входили: французька і німецька мови, малювання, музика, співи, танці. Необов’язкові предмети додатково оплачувались батьками.
Весь тягар утримання гімназії влада повністю переклала на приватну ініціативу. Плата за навчання постійно збільшувалася. Якщо в 1903 р. вона була встановлена в розмірі 60 крб. на рік у підготовчому класі і 70 крб. в інших класах, то в 1909-1910 навчальному році відповідно 70 і 80 крб., за навчання у восьмому класі – 100 крб., за навчання з необов’язкових предметів – англійської і латинської мов – по 5 крб. на рік.
Атестат випускниці 1923 року
Викладачами в гімназії працювали спеціалісти. Окремі з них мали дипломи Київського, Московського і Юр’ївського університету. У списку викладачів гімназії є прізвище відомого подільського історика Сіцінського – законовчителя православного віросповідування, який закінчив курс Київської духовної академії.
Загалом приватна жіноча гімназія Славутинської відіграла помітну роль у розвитку середньої освіти. Подальшу долю ЗОШ № 5 подаємо в хронологічній послідовності з незначним коментарем.
1919 рік – Кам’янецька друга дівоча вища початкова школа. Знаходилася в одному з будинків Шулима Срульїсуловича Лехшана на розі вулиці Кишинівської та Шевченківського проспекту. Директор – Цоринець.
1921 рік – трудова школа № 5 (вул. Гунська, 59). Директор – Ємельянова. Навчалося 202 учні, працювало 14 вчителів.
1922 рік - трудова школа № 5, україномовна з 7-річним навчанням.
1924-1925 роки - трудова школа №5 (вул. 8 Березня, 11, Гунська, 11). Навчалося 534 учні.
1927 рік - трудова школа № 5 (вул. Гунська, 9). Директор – Ємельянов.
1933 рік - трудова школа № 5. Директор – Левицький.
З 25.04.1944 р. – СШ № 5 очолював навчальний заклад директор Кункевич.
Яскраві сторінки вписані в біографію школи доповнює трагічна і героїчна сторінка періоду 1941 –1945 рр. Вона написана за спогадами вчителя-пенсіонера СШ № 5 Г.Г. Романюк (Повознюк) та на основі записів книги наказів 1944 – 1945 рр.
Ось що згадує Галина Григорівна:
“В 1943 році школа носила назву “Кам’янець – Подільська середня жіноча школа № 5”. Навчалися у ній з понеділка до суботи. Перевідні екзамени почали складати з 4 класу і до 10 класу. Заняття починалися з 9.00, уроки тривали по 45 хвилин. В моєму класі було 35 учнів. Всіх класів було по одному.
У роки війни (1943-1945 рр.) учні нашої школи здійснювали шевство над військовим госпіталем, який знаходився у приміщенні теперішнього гуртожитку педагогічного університету на вул. Лесі Українки. Школярі допомагали пораненим, медперсоналу. Важко, дуже важко було дітям виносити ампутовані руки і ноги поранених бійців разом з іншими непотрібними речами з госпіталю під час прибирання. Ми писали від імені солдат листи рідним, виступали перед ними з номерами художньої самодіяльності.
Після занять в школі діти разом з учителями допомагали розбирати руїни будинків у Старому місті. Мої однокласники, а також учні школи №5 (1941 – 1945 рр.) Нікітенко Нонна, Будко Валентина, Мельник Наталія, Сунківська Броніслава, Кубасова Галина проживають сьогодні в Кам’янець-Подільському.
Вчителів Укупник С.Ф. (математик), Проскуріну Ю.Г. (вчителька молодших класів) також зігрівають спогади про рідне місто.
15.08.1944 р. - СШ №5 реорганізовано у Кам’янець – Подільську жіночу середню школу. Директор Кункевич.
23.10.1944 р. – на посаду директора призначено Сірого Н.А.
з 1948 р. – Кам’янець – Подідьську СШ №5 очолює Крепкер В.П.
1951 рік – жіноча школа № 5. Директор – Семенова Н.А.
1956 рік – СШ № 5. Директор – Лебединська Л.І. Знаходилася у приміщенні СЮТ.
1968-1969 р.р. – почалося будівництво сучасного приміщення школи (вул. Лесі Українки, 59).
З 4 серпня 1969 року на підставі наказу Хмельницького облвно №555 від 4 липня 1969 р. директором школи № 5 призначений Цішевський С.С. (1969 – 1972 рр.)
1971 рік – відкрито сучасну СШ № 5.
З 15 серпня 1973 р. приступив до виконання обов’язків директора школи №5 Кожушко О.Я.
3 серпня 1985 року директором школи призначено Дужева Сергія Йосиповича.
9.07.1992 –1993 рр. На базі СШ № 5 відкрилася українська експериментальна спеціалізована гімназія №5 з “пілотним” та базовими профілями, які передбачали поглиблене вивчення іноземних мов та прикладної математики.
З 12 жовтня 2001 по 1 серпня 2012 року посаду директора школи займала Танська Тетяна Вільгельмівна.
Протягом 11 років Тетяна Вільгельмівна показала себе здібним адміністратором та організатором, умілим педагогом. Директор школи була справжнім генератором ідей. За її ініціативи було започатковано ряд загальношкільних заходів: Школа безпеки, День науки, звітні концерти, навчально-виховний проект «Млин» тощо. Тетяною Вільгельмівною розроблено концептуальні засади навчально-виховної діяльності закладу, змодельовано інноваційні форми організації навчально-виховного процесу, зокрема, використання ІКТ у навчально-виховній роботі. За період її діяльності школа займала лідируючі позиції серед навчальних закладів міста. Протягом цього періоду з досвідом роботи школи знайомились численні вітчизняні та іноземні делегації. Танська Тетяна Вільгельмівна протягом двох останніх років презентувала досвід роботи школи на Міжнародному фестивалі педагогічних інновацій (м. Черкаси).
18 вересня 2012 року Тетяну Вільгельмівну було нагороджено премією Верховної Ради України, відзнакою міського голови «Честь і шана», іншими численними нагородами різних рівнів.
З 1 вересня 2012 року директором спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням інформатики призначено Сивак Ольгу Дмитрівну.
З 2 вересня 2013 року директором школи став Юрій Васильович Бабчинський
04.08.2022р. - відповідно до рішення ХХ сесії Кам’янець-Подільської міської ради було змінено назву ЗСО з Кам’янець-Подільська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням інформатики Хмельницької області на Кам’янець-Подільський ліцей№5 Хмельницької області